М’яка іграшка: керівництво по вибору

За матеріалами статті Е. О. Смірнової, журнал «Мама и Малыш», 2005.№9; Джерело: http://psyparents.ru - дитяча психологія для батьків.

(Олена Олегівна Смірнова - професор, доктор психологічних наук, завідувач лабораторією психічного розвитку дошкільнят Психологічного інституту Російської Академії Освіти, науковий керівник УМЦ “Игры и игрушки” факультету Психології організації МГППУ, співробітник Психологічної консультації МГППУ. )

Мабуть, найпопулярнішим і найпоширенішим видом дитячих іграшок є так звана м’яка іграшка, тобто зображення різних тварин (ведмедиків, собачок, білочок та ін.), зроблені з м’якого матеріалу (плюшу, вати, аралону і ін.) Проте недостатньо орієнтуватися тільки на привабливість і зовнішню чарівність пухнастого звіра. М’яка іграшка для дитини, навіть якщо вона дуже приємна на вигляд - не тільки прикраса, сувенір або амулет, а перш за все - іграшка, тобто предмет і засіб гри. Значить, щоб з’ясувати цінність того або іншого плюшевого звіра, важливо зрозуміти, як діти грають з м’якими іграшками, і яку роль вони відіграють в житті дитини.

Розмір має значення

М’яка іграшка не повинна бути дуже великою, щоб малюк міг її самостійно взяти, обійняти, перенести та ін. Величезні метрові собаки і бегемоти, якими сьогодні заповнюють іграшкові прилавки, абсолютно непридатні для цієї мети - на них можна тільки дивитися, дивуватися з їх розмірів, або використовувати як крісло, подушку або підставку. Дуже маленькі, крихітні звірята теж незручні - вони часто губляться, їх важко утримати в руках, з ними незручно бавитись. Іграшка повинна бути середніх розмірів (приблизно від 10 до 40 см.), щоб малюкові зручно було вільно взаємодіяти з нею.

Плюшеві актори

Найбільш поширений і відповідний вид гри з м’якими іграшками - це так звана режисерська гра, в якій дитина сама діє і говорить за своїх героїв. Іграшки виступають в ній як актори, якими, як режисер, управляє і керує дитина. Під її керівництвом, в її руках зайчики, собачки і ведмедики ходять один до одного в гості, пригощають один одного, танцюють, розмовляють або б’ються. Сюжет і зміст такої гри створює сама дитина, яка виступає в них як режисер. Це може бути і відтворення відомих дитячих казок - колобок, ріпка - в яких як головні актори виступають відомі всім звірята. Бажано спочатку допомогти малюкові підібрати «компанії» таких звірів і для різних казок разом з ним відтворити знайомий сюжет. Така гра напевно сподобається дитині і швидше за все скоро вона сама захоче грати в знайомі казки, а потім змінюватиме їх, придумуючи власні дії. Особливо корисні такі ігри для дітей віком від 2 до 4 років.

Корова з крильцями?

Важливо, щоб іграшка викликала у дитини чіткий, несуперечливий і зрозумілий для неї образ, щоб вона легко могла дізнатися і назвати хто це - зайчик, слон або ведмідь. Цей образ підказує малюкові характер дій героя його гри - як він ходить (стрибає чи повзе), що любить їсти, як розмовляє. Корова з крильцями, ведмедик з головою собачки або верблюд з телефоном на спині не викликають чіткого однозначного образу в свідомості дитини, тому малюкові незрозуміло, що з цими іграшковими звірами можна робити і як з ними гратись.

Свобода рухів

Ще одна важлива якість хорошої м’якої іграшки - її придатність для різноманітних дій малюка. Чим «м’якша» іграшка, тим більше можливостей вона відкриває для власних дій і фантазії самої дитини. У руках дитини вона може стрибати, перекидатися, вставати на задні або передні ніжки, плескати в долоні, гавкати, і говорити, що завгодно.

Іграшки, що говорять

Дуже важлива можливість іграшки «говорити своїм голосом», тобто голосом дитини. Сьогодні в багато м’яких іграшок вбудовується звуковий механізм, відтворюючий яку-небудь пісеньку або слова. Це здається забавним, але таке технічне доповнення різко обмежує можливості дії з цією іграшкою.

Вірний друг

Здатність міняти голос, слова та інтонації відкриває можливості спілкування дитини з іграшкою. Звичайне спілкування розгортається з іншими людьми. Проте, в дошкільному віці можливе (і достатньо поширене) спілкування з іграшкою, яка виступає як опора для внутрішнього діалогу, як «партнер» в житті. Відомо, що в житті багатьох дітей є улюблені іграшки, з якими малюки не розлучаються: з ними вони розмовляють, діляться радощами і роздумами, з ними разом сплять, їдять, беруть їх на вулицю і в дитячий сад. Це так звані «іграшки-подружки», здатні стати друзями і допомагати малюкові у важких ситуаціях. У переважній більшості випадків такими подружками стають не ляльки і не машинки, а саме м’які іграшки. Як не дивно, іграшкові тварини легко одушевляються дітьми і починають виконувати дуже важливу роль в їхньому житті. Така улюблена іграшка може стати опорою для внутрішнього світу дитини, що стає, суб’єктом його душевного життя. Особливу роль такі улюблені м’які іграшки відіграють для малюків у важкі моменти їх життя, коли дитина відчуває себе самотньою і потребує допомоги і захисту. Наприклад, перед сном, або коли малюк хворіє, або коли опиняється в незнайомій ситуації. До таких найбільш важких періодів безумовно відноситься час адаптації дитини до дитячого садка. Це як би шматочок свого рідного будинку, який він постійно носить з собою. Помічено, що з улюбленою іграшкою дитина швидше засипає, краще їсть, більш охоче одягається, і взагалі відчуває себе впевненіше. На перших порах м’яка іграшка може замінити малюкові друзів і стати партнером по спілкуванню.

Проте зробити м’яку іграшку улюбленою, додати їй характер, одушевити її може тільки близький і уважний дорослий. Тому, роблячи дитині подарунок поговоріть з дитиною голосом іграшкового звіра, розкажіть як його новий вихованець дуже любить його, хоче разом з ним жити, спати, гуляти, що він потребує турботи - йому буває холодно, боляче, нудно і так далі. Пам’ятайте, що ви можете подарувати дитині не просто чергову м’яку іграшку, але і справжнього вірного друга.